Любов зігріла мою душу, проміння пронизало світ,
Ти посміхнувся - і життя здалось прекрасним,
Коли сумуєш ти, на душу давить гніт,
Я відчуваю твоє серце, сокіл ясний.
Коли болить тобі, то знай, і я страждаю,
Адже твій біль...Він виливається в моїх сльозах.
Я поруч. Не турбуйся. Я тебе кохаю.
Підтримаю завжди, і заберу твій страх.
Ти не один, ми разом на землі навіки...
А як на небі буде? Знає тільки Бог!
Та поки я з тобою, не потрібні ліки,
Адже любов лікує тисячі тривог.
Коханий, любий, посміхнись, благаю,
Щоб сонце пронизало цілий світ,
Адже твоя усмішка краще раю,
А сум твій – тяжкий, ледве стримний гніт.
Ти не дивуйся, так повинно бути,
Бо ти і я – єдине ціле назавжди,
Я здатна почуття твої у мить відчути...
Тоді щаслива я, коли щасливий ти.
21.09.06.
Алина Бабыч,
Киев, Украина
"Господь - крепость моя и щит мой; на Него уповало сердце мое, и Он помог мне, и возрадовалось сердце мое; и я прославлю Его песнию моею" (псалом 27:7.) e-mail автора:alya_babich@ukr.net
Прочитано 10477 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо тебе, сестра! Коснулось сердца!!Это точно мне!
Сергей. Комментарий автора: Я очень рада,Сергей, что тебе понравилось. И благодарю за отзыв. Божьих тебе обильных благословений!!! Желаю тебе, чтобы в жизни ты , как и я, всегда имел ответные чувства, ведь взаимная, большая, настоящая любовь, я думаю, дана для Человека только от Бога! И любить искренне, и чувствовать вот так друг друга (когда вы одна плоть) - это так прекрасно, не правда ли?
