Воно, таке беззахисне й тендітне,
Але водночас гарне й радісне таке,
Було щасливе, що матуся вже вагітна,
Бо знало, що воно – дитятко це.
На губоньках гойдалася усмішка,
Коли з’являлись мрії про життя.
Тоді було дитятко менше мишки,
Та в снах уже літало в майбуття.
Воно так вірило, що мама покохає
Його смішні, тендітні рученьки малі,
І вушка-крихітки, й ласкаві оченята,
І серденько – найкраще на Землі.
І уявляло, як із татом вдвох, веселі,
Читатимуть разом газети всі.
Неначе шкрябаючи нігтиком у двері,
Воно так прагнуло з’явитися в цей світ…
А згодом все кудись неначе зникло:
І сни, і світлі мрії про життя.
Страшні слова: «Будь ласка, не вбивайте…»
Упали з вуст маленького дитя…
Цей світ не бачили його ласкаві очі,
Ні сліду не вдалось залишити йому.
Лиш темна крапля крові на підлозі
Мов промовляла: «Господи, чому?...»
Комментарий автора: Це вірш моєї доньки,написаний, коли вона ще була дитиною...
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Стихи-молитвы: Ты взял свой крест? - Лариса Попова Так говорит Господь: и КТО НЕ БЕРЕТ КРЕСТА СВОЕГО и СЛЕДУЕТ за Мною, тот НЕ ДОСТОИН Меня. И кто не несет креста своего и идет за Мною, НЕ МОЖЕТ БЫТЬ Моим УЧЕНИКОМ. Но те, которые Христовы, распяли плоть со страстями и похотями. (Мф., 10:38; Лк., 14:27; Гал., 5:24).
Публицистика : Рождённым жить в объятиях Творца - Анна Дмитриева Как-то один человек сказал:"Чтобы освободить наркомана, служитель Бога должен Бога любить больше,чем наркоман наркотик" и здесь я хочу внести поправку.
Наркоман ненавидит наркотик. Поверьте это правда! И чтобы освободить наркомана надобно служителю больше зависеть от Бога,чем наркоман или преступник зависят от зла.
Поверьте я видела многие чудеса Христа,преображающие сердца, исцеляющие души никому не нужных людей. Не осуждайте таковых, БОГ силён спасать и ныне Его Кровь особенно бурным потоком извлекает находящихся на дне общества.
