Село,стояло вдалині,шуміли многорічні сосни,
І віти їх шептали про прожиті людські роки.
Про те,як жили,працювали,
У небеса молитву Богу відправляли і часто так про Нього забували...
Господь ,село благословляв,
В одну сім"ю богобоязну,дівча подарував.
Солодкий сміх її лунав і так батьків він зігрівав,
І серце,радістю,земне він їх переповняв.
Малі,дівчачі ножки
Невпевненно робили перші крочки.
І в цій,дитячі чистоті,
Відчутний був відбиток рук Господніх в красоті.
Та знали річ батьки одну,
Що приводила думи їх в журбу.
Недовгий вік дитяті Бог подарував,
І цим,серця земні їх так перевіряв.
Та вірно Богу довіряли,
Молитву в небо синє посилали.
І з кожним роком все сильніш,
Дівчатко Богу пісні співало все гарніш.
І знову ранок Господь селу подарував,
Яскраве сонце в небо піднімав.
З землі ще не піднялись чисті роси,
Як дівчинка батькам принесла річ хорошу.
Приснився сон мені вночі:
Могильну яму бачила я в глубині.
І руку ангел мені подав,
Від ями темної мене урятував.
Батьки,молитву Богу принесли,
Палку подяку віддали.
І дальше роки їх так пробігали,
У всьому тільки Богу довіряли.
У вічність відійшли діди,
Село стоїть з зарослими стежками.
Покрились сивиною в мами коси,
Але горять в душі її Господні роси...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Спеши! - В. Навлинский Как то мне пришлось слышать весть из уст признанного пророка. Вот эта весть:
"Вот поднимутся от трех концов земли четыре вихря. Первый принесет акриды (зараженную саранчу). Второй - испепеляющие огненные камни. Третий вихрь - желтый. Четвертый вихрь принесет мир, но мир принят не будет. Тогда засядут правители, но успеха не достигнут, ибо Аввадон пришел в движение." (август 1968 г.)
А спустя много лет в другом месте через другого мужа Божия Дух Святой проговорил: " Вот вскоре всколыхнется мир, и люди будут толкаться- толкаться, метаться-метаться в разные страны, в разные страны, но это будет уже поздний час. Многие из народа Моего будут ходить из дома в дом и спрашивать друг друга: Как это могло произойти? Но ни у кого не будет в устах ответа, ибо это произойдет внезапно. Многих заберу к Себе, а многие погибнут и по плоти и духовно. Многие будут говорить Мне: "Господи, Господи, мы ходили с печальными лицами, одевались в траурные одежды..." а имени Моего они не знали..."
